Про розвиток методів реабілітації (цільова група ветерани та особи, 

постраждалі внаслідок агресії РФ проти України), 

які включають в себе залучення собак як помічників.

Венцлав Л.Ю., педагог, викладач іноземних мов, розробник методичних матеріалів,

Скальський К.О. філолог, викладач, перекладач, журналіст.

Автори також мають багаторічний досвід роботи з собаками та з 2023 р. мають практику інтервенцій із залученням собак. 

Розглядається один з методів залучання іншого виду розумного життя (тварини) як помічника для допомоги людям в роботі психолога, реабілітолога, педагога, іншого фахівця (Інтервенція за Участю Тварин). Наведена нижче інформація базується, в тому числі, на практичному досвіді роботи собаки-візитера, який отримано, переважно, в реабілітаційному центрі МВС України в Пущі Водиці. Авторами було запропоновано проект, який складався з двох частин:

1 – Збір інформації, вивчення ситуації, вивчення закордонного та вітчизняного досвіду, аналіз існуючих джерел інформації, аналіз проектів, які були реалізовані, контакти з спеціалістами, які мають досвід використання методу, що розглядається та практичне відпрацювання методів для оцінки та аналізу результатів їх застосування;

2 – На базі отриманих даних розпочати роботу по створенню методики як цілісної системи та опрацювання питання про продовження дослідницької роботи та подальшого розвитку методу. Також опрацьована інформація може стати основою для запровадження відповідної нормативної бази, прийняття певних стандартів на рівні держави та інш.

 Для реалізації першого етапу було запропоновано проект на волонтерських засадах  (назва проекту: «Собака. Приємно познайомитись»). Працювали голден ретрівер Стенлі (10 років) малінуа Фродо (1 рік) та дворняжка Макоша (10 років). Собаки не проходили спеціального тестування але були відібрані як неагресивні, неконфліктні та орієнтовані на людей, також вони пройшли загальний курс дресирування та мають певні навички з трюкового дресирування. 

Цільова група клієнтів в реабцентрі проходила тестування персоналом.

Автори вже мали досвід в роботі з дітьми (ДЦП, розлади аутистичного спектру, синдром Дауна, затримку розвитку тощо). 

На основі даних, отриманих при роботі в реабцентрі було зроблено загальні висновки про доцільність (недоцільність) запровадження методу, ефективність в певних випадках (або низьку ефективність), тощо. Також проаналізована ситуація, яка існує в цій сфері взагалі та окреслені головні завдання і основна проблематика. Було запропоновано схему і алгоритми впровадження практики інтервенцій із залученняи тварин в систему реабілітаційних центрів.

Висновки, які на даний час можна зробити

Очевидно, що даний напрямок має перспективи та представляє інтерес. Підтвердженням тому є той простий факт, що, навіть незважаючи на проблеми, які існують в цій сфері, даний напрямок розвивається (хоча і дуже повільно).

На основі даних, які були отримані на дослідницькому етапі проекту ми дійшли до висновку про те, що ефективність застосування методу для цільової аудиторії ветеранів (дорослих осіб, що отримали поранення, пережили травматичні події) вважаємо доведеною.

Також вважаємо що інтервенції за участю тварин мають ефективність при застосуванні в діагностиці, для процесу формування запиту на взаємодію задля вирішення проблем (через формування довіри), фізіотерапії (полегшує виконання вправ, збільшує мотивацію) та покращення інших станів (відпрацювання контролю емоцій, координації рухів, покращення когнітивних здібностей та інш). Проте ефективність інтервенцій залежить від того, наскільки системно вони використовуються, наскільки ефективно організовані контакти між учасниками мультидисциплінарної команди та наскільки досконало розроблені інструкції, методики, система звітності тощо. В цьому питанні, поки що, не спостерігається системної роботи.

Використання методів анімалоінтервенції для окремих категорій клієнтів (наприклад, незрячих дорослих та дітей) вважаємо ефективним, проте таким, який потребує детального вивчення із залученням профільних спеціалістів.

Проблеми, які виявили автори:

- У сфері використання інтервенцій із залученням тварин спостерігається недостатній рівень міждисциплінарного обміну інформацією між фахівцями. Представники кінологічної галузі, зосереджені переважно на практичній роботі з собаками, рідко взаємодіють із іншими спеціалістами, які потенційно могли б інтегрувати такі інтервенції у власну професійну діяльність. Додатковим чинником є відмінності у підходах і поглядах на методологію та доцільність застосування подібних практик у різних контекстах. Працівники сфери охорони здоров’я, включно з тими, хто використовує собак у своїй роботі (наприклад, як асистентів), не завжди схильні до систематизації та поширення професійного досвіду. Методисти-педагоги, які могли б відігравати важливу роль у розробленні відповідних методичних підходів, часто залишаються поза процесом. Водночас організаційні структури, що могли б виконувати функцію координаторів або модераторів, зазвичай не мають чітко визначеної стратегії для забезпечення такого обміну та міжгалузевої співпраці. 

- Методи, техніки, алгоритми, які можна застосовувати в цій сфері, не описані, не сформовані, не структуровані. Існуючі матеріали це, зазвичай, або повна калька з закордонних джерел, або, переважно, безсистемні інструкції, які були надані в рамках певних грантових проектів, в яких безпосередньо приймали участь окремі спеціалісти. Останні стали після цього носіями інформації та певного досвіду без перспективи його поширення та з бажанням використовувати це лише як маркетингову перевагу перед конкурентами. Також як маркетинговий інструмент використовуються терміни (наприклад: "терапія").

- Модератор (інституція, організація) яка повинна взяти на себе функції організатора процесу, має розробити стратегію, яка б включала наступний алгоритм: 1 збір інформації – 2 дослідження – 3 опис методики – 4 відпрацювання на практиці – 5 аналіз ефективності – 6 корегування методики із врахуванням виявлених помилок – 7 якщо потрібно, повернення на пункт 4. Наразі такої стратегії немає.

- Зрозуміло, що модератор повинен також розробити стратегію фінансування для забезпечення даного процесу (тобто збір та аналіз інформації повинні відбуватися на професійній основі із залученням фахівців). Питання про системне фінансування не розглядалося (наскільки це відомо авторам), тобто всі проекти в цьому напрямку є суто волонтерськими ініціативами або здійснюються за рахунок грантових коштів. 

Автори готові до співпраці з зацікавленими спеціалістами.

Для отримання більш повної інформації, напишіть нам.