Про розвиток методів реабілітації (цільова група ветерани та особи, 

постраждалі внаслідок агресії РФ проти України), 

які включають в себе залучення собак як помічників.

Венцлав Л.Ю., педагог, викладач іноземних мов, розробник методичних матеріалів,

Скальський К.О. філолог, викладач, перекладач, журналіст.

Автори також мають багаторічний досвід роботи з собаками. 

Розглядається один з методів залучання іншого виду розумного життя (тварини) як помічника для допомоги людям в роботі психолога, реабілітолога, педагога, іншого фахівця. Наведена нижче інформація базується, в тому числі, на практичному досвіді роботи собаки-візитера, який отримано, переважно, в реабілітаційному центрі МВС України в Пущі Водиці. Авторами було запропоновано проект, який складався з двох частин:

1 – Збір інформації, вивчення ситуації, вивчення закордонного та вітчизняного досвіду, аналіз існуючих джерел інформації, аналіз проектів, які були реалізовані, контакти з спеціалістами, які мають досвід використання методу, що розглядається та практичне відпрацювання методів для оцінки та аналізу результатів їх застосування;

2 – На базі отриманих даних розпочати роботу по створенню методики як цілісної системи та опрацювання питання про продовження дослідницької роботи та подальшого розвитку методу. Також опрацьована інформація може стати основою для запровадження відповідної нормативної бази, прийняття певних стандартів на рівні держави та інш.

 Для реалізації першого етапу було запропоновано проект на волонтерських засадах  (назва проекту: «Собака. Приємно познайомитись»). Працювали голден ретрівер Стенлі (10 років) та малінуа Фродо (1 рік). Собаки не проходили спеціального тестування але були відібрані як неагресивні, неконфліктні та орієнтовані на людей, також вони пройшли загальний курс дресирування та мають певні навички з трюкового дресирування. 

Цільова група клієнтів в реабцентрі проходила тестування персоналом, проте, персонал не інструктував авторів щодо цього питання.

Автори також мали досвід (приймали участь в роботі психологів) в роботі з дітьми (які мають різноманітні порушення, ДЦП, розлади аутистичного спектру, синдром Дауна, затримки розвитку). На основі отриманих даних можна зробити загальні висновки про доцільність (недоцільність) запровадження методу, ефективність в певних випадках (або низьку ефективність), тощо. Також проаналізована ситуація, яка існує в цій сфері взагалі та окреслені головні завдання і основна проблематика.

Висновки, які на даний час можна зробити

Очевидно, що даний напрямок має певні перспективи та представляє інтерес. Підтвердженням тому є той простий факт, що, навіть незважаючи на всі проблеми, які існують в цій сфері, даний напрямок розвивається (хоча і дуже повільно).

Ефективність застосування методу для цільової аудиторії ветеранів (дорослих осіб, що отримали поранення, пережили травматичні події) вважаємо доведеною.

Також вважаємо що метод має ефективність при застосуванні в діагностиці, для процесу формування запиту на взаємодію задля вирішення проблем (через формування довіри), фізіотерапії (полегшує виконання вправ, збільшує мотивацію) та покращення інших станів (відпрацювання контролю емоцій, координації рухів, покращення когнітивних здібностей та інш). Проте ефективність методу залежить від того, наскільки системно він використовується, наскільки ефективно організовані контакти між учасниками процесу та наскільки досконало розроблені інструкції, методики, система звітності тощо. В цьому питанні, поки що, системної роботи не проводиться.

Використання методу для окремих категорій клієнтів (наприклад, незрячих дорослих та дітей) вважаємо ефективним, проте таким, який потребує детального вивчення із залученням профільних спеціалістів.

Проблеми, які виявили автори:

- Практично повна відсутність обміну інформацією між фахівцями, які мають відношення до даного напрямку. Кінологи сконцентровані на роботі з собаками та не контактують з психологами (а інколи мають різні погляди на практику застосування методу). Психологи, (навіть ті, які застосовують собаку як помічника) не схильні до того, щоб ділитися інформацією, вважаючи зайвими систематизацію та опис. Методисти-педагоги, які, в потенціалі, можуть розробляти відповідні методики, взагалі виключені з процесу в той час як модератор (структура, яка повинна організовувати цей процес) не має чіткої стратегії, в рамках якої можна такий обмін організувати. 

- Методи, техніки, алгоритми, які можна застосовувати в цій сфері, не описані, не сформовані, не структуровані. Існуючі матеріали це, зазвичай, або повна калька з закордонних джерел, або, переважно, безсистемні інструкції, які були надані в рамках певних грантових проектів, в яких безпосередньо приймали участь окремі спеціалісти. Останні стали після цього носіями інформації та певного досвіду без перспективи його поширення та з бажанням використовувати це лише як маркетингову перевагу перед конкурентами.

- Модератор (інституція, організація) яка повинна взяти на себе функції організатора процесу, має розробити стратегію, яка б включала наступний алгоритм: 1 збір інформації – 2 дослідження – 3 опис методики – 4 відпрацювання на практиці – 5 аналіз ефективності – 6 корегування методики із врахуванням виявлених помилок – 7 якщо потрібно, повернення на пункт 4. Наразі такої стратегії немає.

- Зрозуміло, що модератор повинен також розробити стратегію фінансування для забезпечення даного процесу (тобто збір та аналіз інформації повинні відбуватися на професійній основі із залученням фахівців). Питання про фінансування не розглядалося (наскільки це відомо авторам), тобто всі проекти в цьому напрямку є суто волонтерськими ініціативами.

Автори готові до співпраці з зацікавленими спеціалістами.

Для отримання більш повної інформації, напишіть нам.