Сенсорне врівноваження та логопедичний масаж з участю собаки
Автор:
Лариса Грибанова
кінолог-інструктор, кінолог-рятівник, каністерапевт
Сенсорне врівноваження та логопедичний масаж з участю собаки
Автор:
Лариса Грибанова
кінолог-інструктор, кінолог-рятівник, каністерапевт
Пацієнт: Дамір, 10 років, після тяжкої операції спостерігалася відсутність мовлення, тепер — безперервна мовна активність, гіпертонус м’язів.
Команда:
- Логопед-дефектолог корекційного центру
- Каністерапевт
- Собака-терапевт: папільон на ім’я Тера
Формат: індивідуальна сесія з логопедичним масажем у присутності та за участі собаки/
Тривалість: близько 30 хвилин
Цілі заняття:
Зниження тілесного напруження в області лицевих м’язів; розвиток регуляції дихання; формування навички самозаспокоєння; створення умов для гальмування мовної гіперактивності через тілесний досвід.
Опис сесії:
Дамір прийшов на сесію у стані високого тілесного і мовного збудження — постійно розмовляв, не міг зупинитися, м’язи обличчя та шиї перебували в гіпертонусі. Логопедичний масаж та робота з тонусом лицьово-шийної зони відповідають даним досліджень про ефективність мануального впливу на артикуляційний апарат [1], [2].
Собаку Теру було запрошено на заняття як природний обтяжувач і джерело теплового впливу. Такий формат відповідає даним про користь тваринно-асистованих втручань для зниження збудження та регуляції поведінки у дітей [3]. Логопед запропонувала Даміру лягти на килим, собака розмістилася в зоні найбільшого м’язового затиску, у проекції шийного відділу. Додаткове статичне тепло та тиск можуть сприяти поліпшенню фасціальної мобільності та зниженню гіпертонусу, що узгоджується з матеріалами досліджень про роботу з шийним відділом.
Перед дитиною було поставлене завдання: дихати спокійно, щоб собака не впала, тобто не порушити рівновагу її положення. Такий метод є природною формою біологічного зворотного зв’язку, що посилює усвідомленість дихання та моторного контролю. Аналогічні ефекти описані в роботах про тваринно-асистовану терапію та її вплив на регуляцію збудження і тривожності [4].
Поступово відбулася синхронізація дихання дитини й собаки. Тера залишалась спокійною, що забезпечувало сталість теплового й сенсорного тиску, який передавався фасціям, пов’язаним із мовним апаратом. У цей момент тривав м’який масаж м’язів обличчя й шиї, поєднуючи тактильний вплив зі спокійним ритмічним мовленням, що узгоджується з підходами міофункціональної терапії [5].
Роль собаки:
Сенсорний стабілізатор — її тепло й вага сприяли глибшому розслабленню фасцій та зменшенню гіпертонусу [3].
Регулятор поведінки — дитина розуміла, що різкі рухи або нерівне дихання можуть змусити собаку встати. Такий механізм підвищує внутрішній контроль та знижує мовну активність [6].
Роль фахівців:
Логопед-дефектолог керувала розміщенням собаки, пояснювала завдання у зрозумілому образному форматі. Вона працювала з м’язовим тонусом і диханням, використовуючи тепло від собаки як додатковий терапевтичний інструмент [1]. Каністерапевт контролював поведінковий комфорт собаки та безпеку взаємодії.
Психоемоційний результат:
Наприкінці заняття Дамір перейшов у стан спокійного дихання, зменшилась моторна та мовна активність. Він відчув свій вплив на собаку через дихання і рух, що посилило відчуття контролю й здатності до саморегуляції, про що також свідчить література про тваринно-асистовані втручання [4].
Терапевтичний потенціал: Участь собаки як живої, чутливої до руху системи біозворотного зв'язку має значний потенціал у логопедичній роботі з дітьми після неврологічних порушень. Такий підхід підсилює ефекти логопедичного масажу, допомагає налагодити дихання та гальмувати мовну гіперактивність, що підтверджується даними сучасних досліджень [3], [5].
Використані джерела
[1] Vyacheslavovich, G. A., Klymentyev, S., & Tolkunova, N. (2019). Massage in a System of Overcoming Dysphagia. https://www.revhipertension.com/rlh_1_2019/8_differentiated_speech_therapy.pdf
[2] Sirozhiddinovna, I. O. (2024). Use of Self-Massage Techniques in Speech Therapy. https://www.researchgate.net/publication/396111348_Use_of_Self-Massage_Techniques_in_Speech_Therapy_Practice
[3] Hüsgen, C. J., Dhargalkar, S., Scholten, L., & Scholten, B. (2022). Dog-Assisted Therapy in Children with Behavioural and Developmental Disorders. https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC7824354
[4] Sim, S. Q., Lim, C. G., & Tan, S. Y. (2025). Canine-Assisted Therapy in Reducing Stress and Anxiety.
https://bmccomplementmedtherapies.biomedcentral.com/articles/10.1186/s12906-025-04955-2
[5] Levrini, L., Parisi, L., & Caprioglio, A. (2024). Myofunctional Speech Therapy for Facial Rejuvenation.
https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/38921635
[6] Van Schooten, A., Vink, L., De Groot, M., & De Boer, F. (2024). Dog-Assisted Therapy in Mental Health Care. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/38534897