Викладацька перекладацька діяльність  як основа комунікації

Отримавши фах викладача німецької та англійської мов у Національному лінгвістичному університеті (Київ), понад три десятиліття присвятила навчанню та взаємодії з людьми, представниками різних націй та культур: викладала на факультеті технічного перекладу в Національному технічному університеті (КПІ), на факультеті англійської мови в Національному лінгвістичному університеті, працювала асистентом фінансового аташе в Посольстві Нігерії в Україні, окрім цього керувала освітніми проєктами у Німеччині (BBQ Bildung und Berufliche Qualifizierung gGmbH, Пфорцгайм), спрямованими на соціальну інтеграцію біженців, людей з інвалідністю та тих, хто опинився у складних життєвих обставинах.

Завжди основною метою було знайти «ключик» до того, з ким працюю, бо інакше не вибудується довіра, не створиться необхідна атмосфера для продуктивних відносин.

До тепер викладаю іноземні мови дорослим, та здійснюю перекладацьку практику. Моя багаторічна викладацька та перекладацька практика навчила мене найціннішому - чути, спостерігати, адаптуватися, розробляти стратегії.

Ці ж якості стали ключовими у роботі з собаками: ефективне вироблення навичок  (вміння вільно та грамотно спілкуватися іноземною мовою – це, в першу чергу, навичка) як в людей так і  в тварин   мають спільні принципи - поступовість, ясність, системність, вміння донести інформацію на зрозумілій мові, мотивацію й повагу до партнера.

Переклад як міст між світами

Перекладацька діяльність - ще один аспект професійного шляху, який підсилює педагогіку і кінологію.
Як усний і письмовий перекладач німецької та англійської мов, я  постійно працюю з точністю смислів, тонкощами інтонацій і культурними відмінностями - тими ж факторами, що визначають успіх комунікації з твариною.

Переклад у моїй професійному житті - це не лише лінгвістика, а вміння розуміти того, хто “говорить іншою мовою” - чи то людина з іншого культурного середовища, чи собака, який спілкується в багатьох випадках невербально.

Цей досвід безпосередньо вплинув на мій підхід до міжвидової комунікації та формування взаєморозуміння.

Кінологічний досвід як продовження гуманістичного підходу до навчання

Як співвласниця приватного пансіону для собак та багаторічна власниця своїх трьох собак,  я кожного дня маю справу  з великою кількістю тварин, утримуючи їх, коли необхідно, займаючись їхньою соціалізацією, деколи корекцією поведінкових труднощів, дресируванням і адаптацією до нових умов.
Цей досвід тісно переплетений з моїм педагогічним і психологічним бекґраундом:

• гармонійна та позитивна взаємодія з твариниою, як і людиною, неможлива без взаємоповаги, послідовності та позитивного підкріплення;

• кожна взаємодія з твариною - це діалог, у якому важливо навчитися «чути іншого».

Власні собаки- золотистий ретривер (11 років), метис (13-14 років: взяли з притулку для собак) і бельгійський малінуа (3 роки) - не лише улюбленці, а й партнери в освітніх і дослідницьких проєктах, що допомагають удосконалюватися, практикувати та розробляти методи взаємодії, отримувати неоцінимий досвід та розуміння.

Міждисциплінарний підхід: мова, педагогіка, психологія, методологія, собака

Викладання іноземних мов - це не лише навчання граматиці чи лексиці, а передусім оволодіння навичками комунікації, що дуже часто передбачає подолання внутрішніх бар’єрів. Одне з головних завдань викладача - допомогти людині зняти страх перед мовленням, сформувати впевненість і свободу у використанні мови. Цей процес нерозривно пов’язаний із психологією довіри, емпатії та самовираження.

Аналогічно, позитивна взаємодія з собаками - це теж процес оволодіння навичками спілкування, розуміння сигналів, побудови взаємодії через спостереження, терпіння і послідовність, також через можливість видотипової самоактуалізації.

Всі ці напрями - викладання мов, кінологічна практика та інтервенції з залученням тварин - ґрунтуються на єдиному принципі: справжня гармонійна взаємодіяя,  починається там, де є взаємна довіра й готовність слухати, розуміти та враховувати іншого.

Такий міждисциплінарний підхід, в моєму випадку, поєднує педагогчну, психологічну, перекладацьку та кінологічну діяльність, відкриваючи універсальні закономірності розвитку навичок і комунікації між різними видами  - людьми й тваринами.

Дослідження, соціальна інтеграція та науковий інтерес

Як співзасновниця та заступник директора  громадської організації Helping Dogs Network, займаюсь тим, що досліджую та розвиваю напрям інтервенцій за участю собак (AAI- Animal Assisted Interventions (більш сучасна назва: Послуги із залученням тварин)).

До моєї сфери моїх інтересів належать:

• дослідження впливу взаємодії з собаками на емоційний стан і соціальну поведінку людини;

• розробка освітніх програм, методик та технік інтервенцій з залученням собак, також, включно, для людей з порушенням зору, у яких собака виступає не лише як помічник, а як медіатор спілкування і самостійності;

• вивчення психологічних і комунікативних паралелей між навчанням людини і навчанням тварин

• асистивна кінологія (собаки-помічники, собаки-поводирі тощо);

• багато іншого.

Мій підхід поєднує гуманітарний досвід, системність та методичність,  аналітичність і практичну спостережливість, гнучкість та розуміння