PAWS FOR ACCESS
(Лапи за вільний доступ)
Глобальне опитування щодо прав користувачів собак-асистентів
Опубліковано навесні 2025 року
Переклад. Оригінальна публікація на сайті IGDF: https://www.igdf.org.uk/wp-content/uploads/2025/05/Paws-for-Access-Report.pdf
Абстракт
Громадські простори є невід'ємною складовою суспільного життя, забезпечуючи можливість соціальної взаємодії, участі в житті громади та доступу до життєво необхідних товарів і послуг. Нажаль, користувачі собак-асистентів часто стикаються з перешкодами у реалізації цих базових потреб через відмову в доступі до громадських місць, коли їх супроводжують їхні собаки-асистенти. Ця проблема залишається актуальною та має серйозний негативний вплив на добробут і якість життя людей, які потребують допомоги собак-асистентів.
Опитування, проведене Міжнародною федерацією собак-поводирів (IGDF) та Assistance Dogs International (ADI), мало на меті виявити труднощі, з якими стикаються користувачі собак-асистентів під час доступу до об'єктів та послуг у громаді. Результати опитування засвідчили значну кількість випадків відмови в доступі та інших бар'єрів, що підкреслює необхідність підвищення обізнаності суспільства, розвитку освітніх заходів і вдосконалення законодавства для забезпечення належної підтримки цієї категорії осіб.
Мета звіту
Основною метою цього звіту є представлення глобального бачення суттєвих і систематичних труднощів, з якими користувачі собак-асистентів стикаються у повсякденному житті, а також визначення напрямів адвокації та суспільних змін, необхідних для забезпечення їхньої повноцінної інклюзії.
Ця мета реалізується трьома шляхами:
Підвищення обізнаності щодо труднощів, з якими користувачі собак-асистентів стикаються у громадських місцях, шляхом визначення найпоширеніших проблем та їхнього впливу на добробут і якість життя.
Формування ґрунтовної доказової бази шляхом представлення результатів спільного опитування IGDF/ADI та документування найбільш поширених проблем, з якими стикаються користувачі собак-асистентів.
Надання рекомендацій, сформованих на основі відповідей користувачів собак-асистентів, адресованих законодавцям, суб'єктам господарювання та громадськості з метою усунення виявлених проблем і покращення доступності та інклюзії.
Передумови
Користувачі собак-асистентів стикаються зі значними труднощами під час доступу до громадських місць, закладів торгівлі та сфери послуг, а також громадського транспорту. Характер і масштаби цих проблем відрізняються залежно від країни або регіону, що зумовлено відмінностями у правовому регулюванні та суспільному сприйнятті собак-асистентів.
У таких країнах, як Сполучені Штати Америки, Велика Британія, Канада та Австралія, користувачам собак-асистентів нерідко відмовляють у доступі до життєво необхідних товарів і послуг.
Емоційний вплив цих проблем на користувачів собак-асистентнів також є значним, спричиняючи почуття ізольованості, тривоги та фрустрації. Ситуація ускладнюється необхідністю постійно відстоювати свої права, перш ніж отримати рівне ставлення та безперешкодний доступ до товарів і послуг.
Попри існування законодавчих механізмів, покликаних забезпечити захист цих прав, практичне застосування та виконання відповідних норм є неоднаковими в різних країнах і регіонах. Це відображає ширшу глобальну проблему нерівності у ставленні до собак-асистентів та їх суспільному сприйнятті.
Ці проблеми підкреслюють необхідність підвищення рівня обізнаності суспільства, чіткого визначення ролі собак-асистентів, а також більш ефективного забезпечення виконання чинного законодавства. Реалізація такого підходу сприятиме зменшенню бар'єрів, з якими стикаються користувачі собак-асистентів, і створенню більш інклюзивного та доступного середовища для всіх осіб, які користуються допомогою собак-асистентів.
Постановка проблеми
Основні виклики
Користувачі собак-асистентів стикаються зі значними труднощами щодо доступу до ресторанів, кафе, готелів, закладів охорони здоров'я, а також громадського транспорту, зокрема сервісів спільних поїздок (англ. ride-sharing) та автобусних перевезень.
Користувачі собак-асистентів повідомляють, що випадки відмови в доступі є частими та поширеними. Майже кожен другий респондент опитування (43 %) зазначив, що протягом останніх 12 місяців йому було відмовлено в доступі до громадських місць.
Крім того, результати дослідження свідчать, що такі випадки здебільшого зумовлені недостатньою обізнаністю громадськості та поширеними хибними уявленнями щодо ролі, призначення та правового статусу собак-асистентів. Незважаючи на наявність законодавчих гарантій у багатьох країнах, практичне забезпечення виконання цих норм є неоднаковим, а значна кількість суб'єктів господарювання та громадян або не знає про відповідні правові вимоги, або свідомо їх ігнорує.
Регіональні відмінності
Відмінності у ставленні до користувачів собак-асистентів у різних країнах зумовлені різним рівнем обізнаності суспільства, особливостями національного законодавства та практикою його застосування.
Дані опитування демонструють, що проблема відмови в доступі має глобальний характер і є поширеною в багатьох країнах світу. У Великій Британії та Нідерландах 79 % користувачів собак-асистентів повідомили про неодноразові випадки відмови в доступі протягом останнього року. Подібні випадки також часто реєструвалися в росії (71 %), Ірландії (60 %) та Австралії (58 %).
Наведені результати підкреслюють необхідність формування узгодженого міжнародного підходу до подолання цих проблем, забезпечення рівного доступу та ефективного захисту прав користувачів собак-асистентів.
Визначення собак-асистентів
З метою обґрунтування необхідності запровадження єдиного міжнародного визначення у цьому звіті собаки-асистенти визначаються як: собаки, які пройшли спеціальне навчання для виконання завдань, спрямованих на компенсацію наслідків інвалідності людини, зокрема забезпечення супроводу, подання сигналів про небезпеку або подію, медичного реагування, підтримки мобільності та психіатричної допомоги.
Таке визначення не поширюється на тварин емоційної підтримки (англ. Emotional Support Animals, ESA), які забезпечують емоційний комфорт, але не навчені виконувати спеціальні завдання, пов'язані з компенсацією обмежень життєдіяльності, зумовлених інвалідністю.
Опитування
Опитування мало глобальний характер і було спрямоване на отримання інформації щодо аспектів досвіду користувачів собак-асистентів, які раніше залишалися недостатньо дослідженими. В опитуванні взяли участь понад 1 000 користувачів собак-асистентів із 20 країн. Найбільшу кількість респондентів (понад 10 осіб) представляли Сполучені Штати Америки, Австралія, росія, Канада, Ірландія, Іспанія, Нідерланди, Велика Британія та Японія.
Серед собак- асистентів, яких використовували респонденти, були:
- собаки-поводирі — для осіб із порушеннями зору;
- собаки-асистенти для осіб із порушеннями слуху;
- сервісні собаки, що надають допомогу особам із фізичними порушеннями, зокрема забезпечують підтримку мобільності та виконують завдання з подання і принесення предметів;
- сервісні собаки, які надають допомогу особам із посттравматичним стресовим розладом (ПТСР) або іншими психічними розладами;
- собаки медичного попередження та/або медичного реагування.
Результати опитування: Чи були у вас проблеми з доступом в громадські місця? Червоним на діаграмі: Так (43%)
Основні результати
Проблеми доступу
Найчастіше випадки відмови в доступі були зафіксовані у:
- ресторанах і кафе (56 %);
- готелях та інших закладах тимчасового розміщення (28 %);
- закладах охорони здоров'я (28 %);
- продуктових магазинах (19 %).
Респонденти поділилися особистим досвідом відмови в доступі, який у більшості випадків був зумовлений хибними уявленнями та недостатньою обізнаністю щодо ролі й правового статусу собак-асистентів.
Діаграма: Найчастіше проблеми виникали в наступних громадських місцях
Ресторани/кафе - 56%
Медичні заклади - 28%
Готелі, інші сервіси розміщення - 28%
Магазини - 19%
Підтвердження статусу та необхідність обґрунтування
Користувачі собак- асистентів часто змушені підтверджувати або обґрунтовувати право на присутність в певному місці зі своїм собакою, особливо якщо вони мають неочевидну форму інвалідності або мають собаку-асистента нетрадиційної породи. Постійна необхідність підтверджувати законність використання собаки-асистента створює додаткове емоційне навантаження, викликаючи почуття фрустрації та психологічного виснаження.
Тип собаки-асистента також впливає на частоту виникнення проблем із доступом. Користувачі собак-поводирів та психіатричних сервісних собак повідомляли про випадки відмови в доступі частіше, ніж користувачі інших категорій собак-асистентів. Зокрема, про такі випадки повідомили 48 % користувачів собак-поводирів і 40 % користувачів сервісних собак, які надають допомогу особам із фізичними порушеннями або психічними розладами, тоді як середній глобальний показник становив 43 %.
Крім того, особи з неочевидними формами інвалідності частіше стикаються з необхідністю доводити правомірність перебування з собакою. Це свідчить про потребу в цільових інформаційно-просвітницьких кампаніях, спрямованих на подолання поширених хибних уявлень щодо окремих категорій собак-асистентів та їхніх користувачів.
Транспорт
Транспорт залишається однією з найбільш проблемних сфер для користувачів собак- асистентів. Вони й надалі стикаються зі значними труднощами під час користування транспортними послугами. На глобальному рівні 56 % респондентів повідомили про випадки відмови в перевезенні службами таксі або сервісами спільних поїздок, такими як Uber та Lyft.
Серед користувачів собак-поводирів частота таких відмов була ще вищою — 63 % респондентів повідомили про випадки відмови в наданні транспортних послуг.
Транспорт, причини відмови
Причинами відмови у перевезенні найчастіше називають алергію пасажирів або водіїв, а також побоювання щодо наявності шерсті собаки в салоні транспортного засобу. Подібні ситуації створюють суттєві перешкоди для повсякденного життя користувачів собак-асистентів. Зокрема, регулярні відмови в наданні транспортних послуг унеможливлюють своєчасне прибуття на роботу, навчання, медичні прийоми та інші заплановані заходи. Оскільки такі проблеми мають глобальний характер, існує нагальна потреба у розвитку міжнародних адвокаційних ініціатив та інформаційно-просвітницьких заходів, спрямованих на забезпечення рівного доступу до транспортних послуг для користувачів собак-асистентів.
Скептичне ставлення та підроблені посвідчення
Сумніви щодо законності використання собак-асистентів залишаються однією з постійних проблем. Ситуація погіршується через збільшення кількості випадків використання фальшивих посвідчень, сертифікатів або неправомірного представлення звичайних собак компаньйонів як собак-асистентів.
Зростання популярності собак-асистентів одночасно створює додаткові труднощі для їхніх користувачів під час отримання доступу до громадських місць, оскільки поширення випадків шахрайства знижує рівень довіри до справжніх, належним чином підготовлених собак-асистентів.
Плутанина ще більше посилюється, коли спеціальні жилети або інші розпізнавальні засоби використовуються для ненавчених собак чи тварин, яких неправомірно видають за собак-асистентів. Це підриває довіру до традиційних візуальних ознак, за якими раніше можна було легко ідентифікувати справжню собаку-асистента.
За результатами опитування понад половина респондентів (65 %) повідомили, що стикалися зі скептичним ставленням щодо законності використання їхньої собаки-асистента. Переважна більшість із них (81 %) вважає, що така недовіра зумовлена збільшенням кількості ненавчених собак, яких неправомірно представляють як собак-асистентів, а також тварин емоційної підтримки (англ. Emotional Support Animals, ESA), яких помилково сприймають як собак-асистентів.
Опитування: Скептичне ставлення щодо законності використання собаки-асистента. На діаграмі відповідь «Так» - 65%
Залучення ненавчених собак, яких представляють як собак-асистентів, створює серйозні перешкоди для користувачів справжніх собак-асистентів і призводить до збільшення кількості негативних ситуацій у громадських місцях.
Понад половина респондентів (58%) повідомили, що стикалися з втручанням з боку ненавчених собак, яких видавали за собак-асистентів. Таке втручання проявлялося у вигляді агресивної або небезпечної поведінки, зокрема кусання, випадів, гарчання, клацання зубами та спроб нападу, що перешкоджало безпечній роботі собаки-асистента та створювало загрозу для його користувача.
Емоційний та поведінковий вплив
Наслідки відмови в доступі до громадського місця разом із собакою-асистентом виходять далеко за межі безпосередніх практичних незручностей. Хоча в таких випадках людина може бути змушена шукати інше кафе, продуктовий магазин або інший вид транспорту, емоційний і подальший поведінковий вплив таких ситуацій може зберігатися тривалий час. Багато користувачів собак-асистентів повідомили, що після таких випадків вони відчували емоційне виснаження, фрустрацію, тривогу та психологічний дискомфорт.
Внаслідок цього 40 % респондентів зазначили, що розглядали можливість уникати відвідування громадських місць. Найвищі показники уникання були зафіксовані серед респондентів з Австралії (59 %) та серед користувачів собак-поводирів у світі (48 %).
Діаграма показує тенденції до уникання респондентами громадських місць, що є наслідком попереднього негативного досвіду. Діаграма показує, що 40% респондентів відповіли «Так» на питання про уникання.
Сприйняття дотримання прав, гарантованих оон
Значна частина респондентів у різних країнах світу вважає, що їхні права, гарантовані конвенціями та іншими міжнародними документами Організації Об'єднаних Націй (ООН), у їхніх країнах не забезпечуються належним чином. Такої думки дотримувалися 28 % опитаних.
Особливо поширеним таке переконання було серед користувачів собак-асистентів, які регулярно стикалися з відмовами в доступі та скептичним ставленням щодо законності використання їхніх собак. У Великій Британії цей показник становив 63 %, у Канаді — 54 %, а серед користувачів собак-поводирів у світі — 34 %, що перевищує середній глобальний рівень.
Недостатнє забезпечення виконання відповідних правових норм та низький рівень обізнаності щодо прав користувачів собак-асистентів залишаються одними з основних чинників, які зумовлюють збереження цих проблем. Як і у випадку з багатьма міжнародно-правовими актами, ефективне забезпечення їх виконання є суттєвим викликом. Водночас важливою передумовою забезпечення рівного ставлення до користувачів собак-асистентів у громадських місцях є подальша гармонізація та уніфікація відповідних правил на міжнародному рівні.
Порівняльна статистика за країнами
Результати опитування дають змогу порівняти проблеми доступу в різних країнах, де кількість респондентів перевищувала 10 осіб (детальний розподіл наведено нижче).
Нідерланди — зафіксовано значну кількість випадків відмови в доступі до громадського транспорту та закладів охорони здоров'я.
Австралія — 58 % респондентів повідомили про відмову в доступі, а 56 % зазначили, що протягом останнього року стикалися з такими відмовами неодноразово.
Сполучені Штати Америки — найбільша кількість повідомлень стосувалася проблем із доступом до авіаперевезень.
На графіку показані проценти відмови знаходитися в громадських місцях, які отримували користувачі собак-асистентів в різних країнах.
Адвокація та подальші кроки
Для вирішення проблем, виявлених за результатами опитування, респонденти запропонували п'ять ключових заходів. Ці рекомендації спрямовані на підвищення рівня обізнаності представників бізнесу та широкої громадськості, а також на спрощення ідентифікації справжніх собак-асистентів з метою зменшення плутанини та кількості випадків необґрунтованої відмови в доступі.
1. Підвищення обізнаності громадськості
Однією з основних причин відмови в доступі є недостатнє розуміння того, що таке собака-асистент. Проведення інформаційно-просвітницьких кампаній є необхідним для роз'яснення ролі собак-асистентів та спростування поширених хибних уявлень.
Більшість респондентів вважає, що підвищення рівня обізнаності населення є одним із найважливіших чинників забезпечення інклюзії. Такі кампанії мають наголошувати, що собаки-асистенти можуть надавати допомогу людям як із видимими, так і з невидимими формами інвалідності, а також що ними можуть бути собаки різних порід, а не лише традиційно асоційовані з цією роллю лабрадори чи ретривери.
2. Стандартизація та нормативно-правове регулювання
Важливим завданням є розроблення єдиного міжнародного визначення поняття «собака-асистент» та чітке визначення його функцій і ролі. Респонденти підтримують необхідність стандартизації вимог і нормативно-правового регулювання у цій сфері.
Крім того, пропонується запровадити більш сувору відповідальність за використання підроблених посвідчень або сертифікатів собак-асистентів, а також за неправомірне представлення ненавчених собак як собак-асистентів. Це також має важливе значення для забезпечення належного добробуту собак, оскільки відповідні стандарти їх утримання, підготовки та добробуту не завжди дотримуються у випадках, коли такі собаки не були підготовлені в межах акредитованих програм IGDF або ADI.
3. Удосконалення засобів ідентифікації
Респонденти також зазначили, що зовнішній вигляд жилетів собак-асистентів часто є джерелом плутанини. Доцільним є оновлення дизайну жилетів та посвідчень таким чином, щоб вони містили чітке й добре помітне позначення «Assistance Dog» («Собака-асистент»).
Крім того, це може заохотити користувачів собак-асистентів мати при собі посвідчення, яке за потреби може підтвердити законність використання собаки-асистента. На думку респондентів, удосконалення системи ідентифікації сприятиме зменшенню скептичного ставлення та кількості необґрунтованих сумнівів щодо статусу собак-асистентів.
4. Навчання представників малого бізнесу
Необхідно забезпечити навчання представників малого бізнесу щодо прав та обов’язків, пов’язаних із доступом користувачів собак-асистентів. Працівники закладів повинні бути навчені розпізнавати законних користувачів собак-асистентів та належним чином реагувати на запити щодо доступу. Респонденти вважають, що навчання представників малого бізнесу є одним із ключових заходів для зменшення кількості випадків відмови в доступі та забезпечення більш інклюзивного середовища для користувачів собак-асистентів.
5. Удосконалення законодавства
Найбільшу підтримку серед респондентів отримала необхідність вдосконалення законодавства, спрямованого на забезпечення та захист прав користувачів собак- асистентів. Зокрема, йдеться про посилення механізмів реалізації та забезпечення виконання міжнародних зобов'язань, передбачених конвенціями Організації Об'єднаних Націй, які гарантують права осіб, що є користувачами собак-асистентів.
Крім того, респонденти наголошують на необхідності прийняття законодавчих норм, які чітко розмежовують поняття тварин емоційної підтримки (англ. Emotional Support Animals, ESA), службових собак та собак-асистентів, що сприятиме усуненню правової невизначеності, зменшенню кількості випадків неправомірного використання відповідних статусів і забезпеченню належного захисту прав користувачів собак-асистентів.
Висновки
Результати цього міжнародного опитування засвідчили наявність суттєвих проблем із доступом, з якими користувачі собак-асистентів стикаються в громадських місцях, закладах торгівлі та сфери послуг, а також під час користування громадським транспортом. Отримані дані підтверджують нагальну потребу у підвищенні рівня суспільної обізнаності, удосконаленні законодавчого регулювання та розвитку освітніх заходів у цій сфері.
Незважаючи на існування законодавчих гарантій, покликаних забезпечити безперешкодний доступ користувачів собак-асистентів, багато з них і надалі стикаються з необґрунтованими перешкодами та проявами дискримінації. Такі випадки не лише ускладнюють повсякденне життя, а й негативно впливають на їхній емоційний стан, психологічне благополуччя та якість життя.
Цей звіт є базовим аналітичним дослідженням, яке демонструє, що виявлені проблеми не є поодинокими випадками, а мають системний характер і потребують комплексного підходу до їх вирішення. Такий підхід має охоплювати підвищення обізнаності громадськості, стандартизацію, удосконалення системи ідентифікації собак-асистентів, навчання представників малого бізнесу та вдосконалення законодавства.
Реалізація цих заходів сприятиме створенню більш інклюзивного, доступного та безбар'єрного середовища для користувачів собак-асистентів, забезпеченню поваги до їхньої гідності, реалізації їхніх прав і рівних можливостей для повноцінної участі в житті суспільства.
